Катерина Андрійко
Настають сутінки, а зірочки на небі з місяцем влаштовують нічний карнавал. Місяць щоночі вибирає собі найкрасивішу зірку, і танцює з нею танець. Дивлячись на таке видовище, заспокоюється душа. Я знаю, кохана, що ти дуже любиш дивитися на зоряне небо. Бажаю тобі, моя радість, на добраніч. Нехай тобі насниться найприємніший сон, а в цьому сні буду неодмінно я. Я зізнаюся тобі в своїй любові, розповім, що ти для мене найдорожче, що є на світі. На добраніч, моя мила.
Прошу нічних янголят нашептати тобі найніжніших снів. І я в них буду, щоб переконатися, що ти мирно спиш, думаючи про мене. Ось моя їм прохання: затишне містечко десь на вершині світу, з полем міських вогнів внизу і міріадами зірок над головою, і ми – разом, загорнувшись теплим пледом, сидимо на самому краю.
