Катерина Андрійко
Батько, сьогодні, в твій день народження, я обіцяю тобі, що навчуся готувати так само смачно, як і ти, що буду своїм дітям в’язати теплі шкарпетки, як ти для мене. Я навчуся не тільки їздити на машині, але і розбиратися в ній, як ти. Я буду ходити на рибалку та полювання, я побудую будинок, який ти побудував для мами. Ти у нас самий рукатий і головатий. Але ти не зробив ще одну річ: ти не знайшов мен нареченого, такого ж як ти, щоб він допоміг мені впоратися з усіма обіцянками.
Роль батька – на проста, але наш тато з нею блискуче справляється! Поки ми були зовсім крихтами – він балував нас і всіляко оберігав, колипідросли – допоміг дізнатися все про навколишнє нас життя і вибрати правильний шлях, а коли зовсім виросли – відпустив у вільне плавання, напучував добрим словом, але ми про батька ніколи не забуваємо! І ось сьогодні, в його День народження, дружно бажаємо йому довгого, щасливого життя!
Папа, ми ледве дочекалися ранку, так хочемо тебе привітати з днем народження! Нехай у тебе завжди сяють очі від радості і любові, і нехай завжди з тобою поруч будуть ті, хто тобі доріг. Бажаємо тобі щастя здоров’я і удачі у всьому.
Наш тато – для нас завжди приклад. Але не тільки приклад, на який хочеться бути схожим, але і приклад, який ми не можемо ще вирішити. Як в одній людині може уміщатися стільки любові, працьовитості, невгамовності, енергії, бажання жити і постійно вчитися ?! Татусю, залишайся ж завжди таким неспокійним і небайдужим. Пройде час, і, може, ми теж помолодеем, як ти, і у нас з’явиться така ж спрага до життя. За твою вічну молодість!
Татко, ми тебе сьогодні вітаємо і бажаємо тобі залишатися завжди для нас прикладом справжнього чоловіка. У тебе є все чоловіче стати, мужність і надійність. А ще є в серці любов. Любов до Батьківщини, до дружини, до своїх дітей. Цю любов ти даруєш нам, а ми повертаємо її тобі багато разів. Татусю, ми любимо тебе і бажаємо тобі залишатися здоровим і бадьорим на довгі роки.
Мій тато завжди співав мені колискову пісеньку. Я пам’ятаю мелодію, а ось слова у нього щовечора були різні. Він щодня через них розповідав мені щось нове, а я завжди відчувала тільки одне – його любов. Якби я зараз стала співати колискову для батька, вона теж щодня була б нової, тому що немає таких слів, щоб в одній пісні розповісти про все: кохання, подяки та ніжності до батька.
Коли мене в дитинстві все називали татової донькою, мені це дуже подобалося. Я думала, це означає, що більше за всіх на світі тато любить тільки мене. Але, виявляється, бути татової донькою такого поважного батька – це і величезна відповідальність. Так що все, чого я в цьому житті досягла, це тільки завдяки моєму татові – його авторитет змушував мене відповідати йому. Він у мене, як батяня – комбат, завжди перший йде в атаку на обставини, і піднімає нашу сім’ю на взяття черговий життєвої висоти.
